Українська мова – це голос нашої землі, жива пам’ять народу, що пройшов крізь століття випробувань. Та скільки разів вороги намагалися змусити нас замовкнути!
Понад сто разів у різні епохи українське слово забороняли, переслідували, знищували. Ще в XVII столітті московські царі наказували «нє пєчатать ніка кіз книг малороссійскім нарєчієм». 1720 року Петро І заборонив друкувати книги українською, а 1769-го Синод наказав вилучити українські букварі та молитвослови.
У XIX столітті заборони сипалися одна за одною. Валуєвський циркуляр 1863 року цинічно проголошував: «ніякої окремої малоросійської мови не було, нема і бути не може». Через 13 років Емський указ 1876 року остаточно заборонив друк українських книжок, вистави, навіть пісні.
У XX столітті мову нищили вже не лише заборонами, а й розстрілами. Українських письменників, мовознавців, учителів цілу «Розстріляну відродженням» інтелігенцію знищували, бо вони говорили і писали українською. Радянська політика русифікації десятиліттями намагалася зробити українську мовою другорядною, забутою, «селянською».
Та попри всі заборони, ми вистояли. Мову передавали пошепки, піснею, молитвою, у віршах і листах. І сьогодні, коли вона звучить вільно у школах, на сценах, на вулицях і в серцях це перемога нашого народу!
Та сьогодні ворог знову прагне знищити нашу мову! Тому кожен з нас повинен пам’ятати, українська мова – це не просто слова. Це наш дух, наша гідність, наша незалежність! 💙💛
🎥 Відео TT: music_vibe_ua